Відчуття порожнечі всередині: симптом чи запит?
«Все є, але якось порожньо всередині…»
«Начебто життя іде, а я в ньому — ніби збоку…»
«Нічого не болить, але й нічого не відгукується…»
Ці фрази — не рідкість у кабінеті гештальт-терапевта. Людина приходить не з чіткою проблемою, а з відчуттям, яке складно назвати. Це не паніка, не депресія, не сльози — це тиха внутрішня порожнеча. І саме вона може бути найважчим досвідом.
Гештальт-підхід запитує: порожнеча — це про втрату чи про пошук? Це симптом — чи запрошення?
Що таке відчуття порожнечі?
Це стан, коли ви не відчуваєте нічого. Ні радості, ні суму. Ні болю, ні натхнення. Це не емоція — це відсутність емоцій. Іноді це схоже на «вимкнення»: руки роблять, рот говорить, життя триває, але ви — ніби не тут.
Це може виникати:
- після емоційного вигорання;
- у періоди кризи або великої зміни;
- як реакція на довге пригнічення почуттів;
- після втрати зв’язку з собою.
Порожнеча як симптом
У гештальт-підході порожнеча розглядається не як «неполадка», яку треба терміново виправити, а як сигнал: щось важливе було втрачено або ще не знайдено.
Це може бути симптомом:
- незавершеного горя;
- довгого життя «за правилами», не за бажанням;
- приглушених емоцій у стосунках;
- втрати сенсу чи цінностей;
- виснаження через роль «зручної» людини.
Але гештальт-терапія йде глибше: а що, якщо ця порожнеча — не лише про відсутність, а й про простір?
Порожнеча як запит
У деяких культурах внутрішню тишу вважають станом медитативного зосередження. Але в терапії порожнеча може бути:
- запрошенням до контакту з собою;
- запитом на сенс — не зовнішній, а особистий;
- початком нової стадії, коли старе вже не працює, а нове ще не народилось.
Це як «емоційний міжсезоння» — і водночас можливість прислухатися до себе глибше.
Що з цим робити?
- Не поспішати “виправляти”. Важливо не тікати з цього стану, не заливати його справами, досягненнями чи «позитивним мисленням».
- Залишитися поруч із собою. Можливо, саме у цій тиші почне звучати щось нове.
- Задавати собі прості запитання: Чого мені бракує? Де я зник із власного життя? Чиє це життя — моє?
- Звернутися по підтримку. У терапії цей стан можна дослідити не як «проблему», а як тонкий пошук себе справжнього.
Якщо ви відчуваєте порожнечу всередині, не варто чекати кризи. Можливо, саме зараз ви стоїте на порозі важливого повороту. Курс гештальт-терапії в Школі Ганни Дердюк — це простір, де можна досліджувати себе не з болю, а з цікавості. Не через «поламане», а через «живе».
Порожнеча — це не завжди кінець. Часто це — початок. Місце, де народжується новий зміст. Тиша перед першим справжнім словом. І саме вона заслуговує не на втечу, а на присутність.