НЕТ ЦЕНЗУРЕ

Обзор журналистики и блогосферы

В Курсе

Колонка: вініл, який повертає мене до себе

Іноді здається, що сучасний світ звучить так голосно, що я ніби перестаю чути власні думки. Потоки новин, повідомлень, музика з магазинів і офісів, дзвони телефонів — усе зливається в один безперервний шум. Ми живемо в ньому, не помічаючи, як втрачаємо себе. Але варто мені дістати з полиці важку вінілову платівку — і все це відступає. Тиша розливається навколо, простір стає глибшим, повітря — важчим і спокійнішим.

Платівка в руках має вагу, яка не вимірюється грамами. Це вага часу, захованого в доріжках, вага людських емоцій, відбитих у тріщинах і шорохах її поверхні. Коли я обережно ставлю платівку на програвач, це наче відкриває портал у інший світ — світ повільний, чесний і гострий.

Найцінніша мить — коли голка ще не торкнулася платівки. Вона триває лише частку секунди, але в ній міститься ціле життя: очікування, страх, надія, що музика зможе сказати те, на що я не наважуюся сам. І коли звучить перший шиплячий подих, мене накриває хвилею. Музика, народжена від тертя металу і вінілу, оживляє спогади, яких давно не було. Це не чистий ідеальний звук цифрових платформ — це звук, який ранить і лікує одночасно. У ньому є тріщини, недосконалість, і саме це робить його справжнім.

Мене часто запитують, навіщо я слухаю вініл у світі цифрових технологій. А я відповідаю: як інакше зупинити цей нескінченний біг, що вбиває здатність відчувати? Вініл змушує бути тут і зараз. Він змушує слухати, відчувати, проживати музику.

У музичних магазинах можна побачити сцену майже театральну: юнак, який вперше торкається платівки, немов реліквії; літній чоловік, чия рука тремтить від спогадів; жінка, що заплющує очі, коли знаходить альбом, ніби зустріла старого друга. Вініл витягує на поверхню те, що довго було приховане.

6939711b85f82.webp

Але справжня магія починається вже вдома. Коли я опускаю голку, світ перестає штовхати мене своїм ритмом. Музика, записана багато років тому, говорить напряму, без всіх фільтрів і цифрових масок. Вона не розважає — вона нагадує, що я живий. Вініл рятує від метушні, від виснаження, від забуття власних почуттів. Він повертає здатність відчувати, плакати, пам’ятати.

Мабуть, саме тому люди повертаються до вінілова платівка офіційний магазин https://playvinyl.com.ua. Не через моду, не через тренд — а тому що шукають справжнє, живе, те, що шум світу не здатен заглушити. Вініл оживляє музику та все навколо. І разом із нею оживляє нас самих.